Талалай Леонід - Пливе туман
Українська література / Талалай Леонід / Вірші / Пливе туман
В базі 4533 віршів 567 авторів.

Пливе туман

PDFДрукe-mail

Усе, що посіяв всесвіт на радість мені для мене,
Проснулося на світанні, співає, цвіте, шумить.
Така ж, як століття тому, воскресла трава зелена.
Спішить через серце в вічність краплиною крові мить.

Здається, на білім світі усе воскресити можна.
Вбирає проміння крона (одвічні ідуть жнива),
У тлінні життя вирує личинками переможно,
І прах ожива в корінні і квіткою прозріва.

Підсушує крила бабка, блукають казки дитячі,
Дрімає майбутня пісня в яєчкові голубім,
Пригадує сни калина, в яких Ярославна плаче,
Неначе забута дума, лягає в долину дим.

Здається, через хвилину побачу собор в тумані,
Який у часи Батия поглинула вічна тьма,
Здається, через хвилину почую пісні Бояна,
Які загубила вічність… здається… пливе туман.

1985


Текст наводимо по книзі Антологія української поезії (том 6). Українська Радянська поезія. Твори поетів, які ввійшли в літературу після 1958 р. — Київ, відавництво художньої літератури «Дніпро», 1986.

Виправляч

Якщо ви помітили будь-яку помилку, будь ласка, виділіть текст, натисніть Alt+Enter і відправте нам повідомлення.