Прометей Закутий

Споконвіку Прометея
Там орел карає...
Т. Шевченко. "Кавказ"

Де - "там"? Кавказу стрімкоскельного
Всхил у тексті навіть не згадав:
- "В безлюдді, - вказував він, - Скіфії пустельної"
Гефест до скелі Прометея прикував.

"Залізородний край" - це Приазовські землі -
Вказівка знов на Скіфію безлюдну.
І амазонки, войовничі й темні,
На мелітопольщині ширились повсюдно.

На Криворіжжі досі бурі камні
Зненацька здибаєш поміж зелених трав.
Про ці краї, не про Кавказ, принаймні,
Есхіл в трагедії своїй писав.

Безлюддя помічають на рівнині,
Бескидами - хто люд той перелічить?
Есхіл підкреслював цей факт,
І1 нині правдива версія історикові личить.

А звідки ж тут стрімчак, у дикім Полі?
Вважаю - наша Кам’яна могила!
Вона, ж у правіках на суходолі
Оріентиром-капищем служила.

На згині пра-Молочної ріки
Водоворот намив піщаний стовбище.
Льодовикові води змили береги –
І стовб відкрився стрімчаком-видовищем.

Стояла скеля сотні тисяч літ,
Писали так про це Сушко й Літневський.
Жахав Лиман Молочний кораблі,
Цей пра-Лиман - затока Салмідеська.

І не шукай іі ні у Фракії,
Ні на Кавказі, ні в Середній Азії.
Це тут у нас, на Півдні України,
Великий Прометей терпів страшні оказії.

Чому ж, спитаєте, стрімчак, колись підводний,
Сьогодні постає мов купа брил і гротів?
Бо Сонце, й Вітер - зодчий безвідмовний:
Розтріскалась скала й розсунулася потім.

Упала скеля - Прометеїв дух зостався!
От українцям би його всотать!
Щоб, витерпівши муки до останку,
Нам НЕЗАЛЕЖНІСТЬ не згубити, не продать!

Як хочеться мені, щоб так це і було!
Тоді б ми знали і майбутнє, і минуле.
Харизма Прометея - це сердець людських тепло,
Щоб Україну до Європи повернуло!

Вкраїнці ще не знають цього дня,
Й не чули: їхній рейтинг виріс значно,
Бо вже не слуги ми в російського царя,
І не обідній стіл "братів" невдячних!

Дев’яте серпня - міжнародний день,
День корінних народів всього світу,
Коли шанобою увінчують людей,
Тих, хто змогли державу утворити.

Як гірко, що ми ще не доросли
До гордощів за це! Ми, чільна нація!
Бо досі ми за це лиш битими були!
Нас трьохсотлітняя зламала деградація.

Ніяких пільг, ніяких переваг
За те лише, що ми є українські!
По всій державі топчеться варяг
Із паспортом москвсько-тель-авівським.