Ми комуністи, людоломи...

Друк

Ми комуністи, людоломи,
Завжди відзначитись готові:
Коли не злі аж до судоми,
То хоч кокетством насмішать.
За "круглий стіл" як запросили,
То лідер пендрився щосили.
І, як особа слабосила,
Не знав, із чого і почать:
То в нього ручка мов збісилась,
То писанина покотилась...
Заставив все, що "народилось",
Назавтра опублікувать!
Не треба, пане, прикидатись,
Щоб публіці засподобатись:
Тут про народ свій "піклуватись",
І тут - "браточків" обнімать!