А решта все для щастя є
А випадкові, а миттєві стрічі
тепер сльозами не туманять вічі.
А погляди діткнуться в сум’ятті:
«Будь ласкав, не стрічайсь мені в житті!»
А руки мимоволі в штовханині
черкнуться, наче два листки осінні,
що загубили дерево своє,
а решта все у них для щастя є.
Лиш серце вже не випущу на волю,
бо знаю: з каяття воно та болю;
зіткнутись може з твоїм серцем так,
як в катастрофі — з літаком літак.
1978
Текст наводимо по книзі Антологія української поезії (том 6). Українська Радянська поезія. Твори поетів, які ввійшли в літературу після 1958 р. — Київ, відавництво художньої літератури «Дніпро», 1986.