Не дивуйтесь, що квітом прекрасним
Розцвілася дівчина несміла, —
Так під промінням сонечка ясний
Розцвітає первісточка біла.
Не дивуйтесь, що думи глибокі
Будять речі та сльози пекучі, —
Так напровесні дзвінкі потоки
Прудко, гучно збігають із кручі.
Не дивуйтесь, що серце так рв’яно,
Щиро прагне і волі, і діла, —
Чули ви, як напровесні рано
Жайворонкова пісня бриніла?…
Примітки
Джерело : Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. — К. : Наукова думка, 1975 р., т. 1, с. 55.
Вперше надруковано в журн. «Зоря», 1889, № 9, стор. 150.
Автограф не зберігся.
Датується орієнтовно 1889 р. на підставі першодруку.
Подається за першодруком.
Подається за збіркою «На крилах пісень».