«І все —таки до тебе думка лине...»

І все —таки до тебе думка лине,
Мій занапащений, нещасний краю,
Як я тебе згадаю,
У грудях серце з туги, з жалю гине.

Сі очі бачили скрізь лихо і насилля,
А тяжкого від твого не видали,
Вони б над ним ридали,
Та сором сліз, що ллються від безсилля.

О, сліз таких вже вилито чимало,  —
Країна ціла може в них втопитись;
Доволі вже їм литись,  —
Що сльози там, де навіть крові мало!

1895

Примітки

Джерело : Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт.  — К. : Наукова думка, 1975 р., т. 1, с. 124  — 125.

«Невільничі пісні» вперше як цикл з 14 поезій надруковано у збірці «Думи і мрії», стор. 57  — 82, зі спільною датою для всього циклу  — 1895  — 1896.