Чиста злива

Благовісний день осінній, сивий
Туманець рибалить на ставу,
Із дерев мовчазних жовта злива
Шелестить і падає в траву.

Як то там десь у моїх Карпатах?
Певно, осінь стигне золота,
З кошиком лозовим вийшла мати
І збира горіхи, мов літа.

Ось їх п’ятдесят. Ось повен кошик.
Падають і губляться в траві…
Світ веселий, світ такий хороший,
Поки наші матері живі.

Мені часто сниться ненька сива,
І малям крізь сон біжу, зову…
Із дерев осінніх чиста злива
Золотом спливає на траву.

1976

---

Текст наводимо по книзі Антологія української поезії (том 6). Українська Радянська поезія. Твори поетів, які ввійшли в літературу після 1958 р. — Київ, відавництво художньої літератури «Дніпро», 1986.