Козачки

Натискую, мов клавішу,
нечутну, тиху сінешну клямку,
а за дверима тиші
кишать на осонні…
…ну, як би вам пояснити,
що таке — козачки́,
безтолкові комашини,
які, наче кров,
оббризкували навесні кожен камінь?
Папір білий, мов ДДТ:
крізь нього’не проступає
жодна пляма, навіть кривава.
…Дитинство
в мені роїться, мов кровини,
червоними у чорну крапку козачками.

1981

---

Текст наводимо по книзі Антологія української поезії (том 6). Українська Радянська поезія. Твори поетів, які ввійшли в літературу після 1958 р. — Київ, відавництво художньої літератури «Дніпро», 1986.