«Почорнілі, порепані…»
Почорнілі, порепані,
звітрені руки,
які годують мене і вас,
які вивчили добре
одну лише книжку —
«Сівозміни життя»,
щовесни
починають гортати її
спочатку.
Наші книжки
переляканими голубами
випурхують
із цих рук
і чимдуж утікають,
з острахом
пролітаючи
понад зораним полем…
А куди ж це вони
летять?
1983
Текст наводимо по книзі Антологія української поезії (том 6). Українська Радянська поезія. Твори поетів, які ввійшли в літературу після 1958 р. — Київ, відавництво художньої літератури «Дніпро», 1986.