Жолоб Світлана - «Невже весна? І справді: як нова…»
Українська література / Жолоб Світлана / Вірші / «Невже весна? І справді: як нова…»
В базі 4533 віршів 567 авторів.

«Невже весна? І справді: як нова…»

PDFДрукe-mail

Невже весна? І справді: як нова,
ген золотіє крізь віки Софія,
сама собі чудується, радіє
трава воскресла і душа жива…
Траво, ми стільки прожили життів,
тяжких снігів, що нас не раз ховали
пережили потопи і навали,
всі орди — і залізні, й золоті…
В цей сонячний, у березневий день
ми донесли життя зелені гени.
Одна на двох турбота в тебе, в мене
нехай дитина-травеня росте,
хай світ мине ця бомба кочова,
нехай зима космічна не завіє,
щоб говорили жінка і трава:
«Невже весна? І справді, як нова,
ген золотіє крізь віки Софія…»

1985


Текст наводимо по книзі Антологія української поезії (том 6). Українська Радянська поезія. Твори поетів, які ввійшли в літературу після 1958 р. — Київ, відавництво художньої літератури «Дніпро», 1986.

Виправляч

Якщо ви помітили будь-яку помилку, будь ласка, виділіть текст, натисніть Alt+Enter і відправте нам повідомлення.