«Шелести осіннії, шепоти розвійнії…»
XXI
Шелести осіннії, шепоти розвійнії,
Спомини давно минулих днів,
Ніби тріск тихесенький, ніби дим легесенький
Догоряючих в полі огнів.
В хаті смерк розсіяний,
в серці сум розмріяний,
Сум за тим, що було — а нема.
На стіні годинник б’є, повторяючи своє,
Те саме: дарма, дарма, дарма.
Текст наводиться за збірником «Богдан Лепкий. Поезії», 1990. Цикл «Intermezzo»