Богдан Лепкий. Поезії (1990) - Сторінка 7

З-над моря

В основу віршів циклу лягли враження від поїздки по Адріатичному морю влітку 1911 року. «Більшість віршів циклу написана в Абатії, в одній з кімнат готелю „Рояль“ на першому поверсі, якої вікна виходили прямо на море». (Прим, автора).

• Задивився я на море
• Чи може що кращого бути?
• Лодко на голубих хвилях
• Незглибиме синє море
• Місячна ніч
• Моє горе
• Тільки звуки
• Біла чайко
• Перед бурею
• Яка чудова ніч!
• Океан і дівчина
• Понад хвилі
• Рококо
• Чого ж те море
• Хоч…

Intermezzo

«Більшість віршів цієї низки постала у Вецларі у вільні хвилини від таборової праці. Звідси й назва „Intermezzo“. (Прим, автора).

Intermezzo — від лат. «intermedius» — «проміжний», «середній»; перерва між основним заняттям; п’єса, яка займає проміжне становище між основними частинами твору в музиці.

Твори з цього циклу подаються за книгою «Писання. Т. І». Вірші «Не прошу любові, ані ласки», «І настануть ночі сині веснянії», «Минулося… Зітхаєш, милий друже», «Лови життя! Воно не жде на тебе» уже пізніше з’явилися на сторінках журналу «Світ» (Львів, 1926, № 17—18) під спільною назвою «Intermezzo». За своїми настроями вони близькі до попередніх творів цього циклу, тому ми вважали доцільним об’єднати їх.

• I. «Коли умру і в тихім гробі ляжу…»
• II. «Неси в душі свою найкращу думу…»
• III. «Подруго моя мила…»
• IV. «Невже піду я сам на сам…»
• V. «Отеє моя трагедія…»
• VI. «Життя — борба…»
• VII. «Життя — як той потік…»
• VIII. «Від зла тікай…»
• IX. «Товаришу! Люби життя…»
• X. «Щастя — дитина мала…»
• XI. «Розійшлися дві дороги в полі…»
• XII. «Усе, що злого було поміж нами…»
• XIII. «Самотня хмарка сива…»
• XIV. «Цвітуть квітки, шумить трава…»
• XV. «Гадали ми: зустрінемся…»
• XVI. «Зелений дуб стоїть посеред поля…»
• XVII. «Сховай в душі глибоко, ген на споді…»
• XVIII. «Якась блудна зірниця…»
• XIX. «Піди в город і білі хризантеми…»
• XX. «Прийди до мене. Не жахайсь спокою…»
• XXI. «Шелести осінні, шепоти розвійні…»
• XXII. «Немов з віночка відорвався…»
• XXIII. «Зів’яне кожний вінок…»
• XXIV. «Снуйся, снуйся, нитко павутини…»
• «Не прошу любові ані ласки…»
• «І настануть ночі сині, веснянії…»
• «Минулося… Зітхаєш, милий друже…»
• «Лови життя! Воно не жде на тебе…»