Богдан Лепкий. Поезії (1990) - Сторінка 11

Ноктюрн

Як зазначає Б. Лепкий у примітках до «Писань», «зав’язком образу мартирології українського народу став сон: дванадцять дітей-сиріт. Через аналогію насунулися мені образи дванадцятьох їздців і другі&кaquo;. Подаємо за текстом книги «Писання. Т. І»

• Дванадцять старців
• Дванадцять жінок
• Дванадцять сиріт
• Дванадцять їздців
• Дванадцять борців

На чужині

Вірші цього циклу подаються за книгами: «З глибин душі» («Розривалося серце моє», «Небо синє, велике, високе», «То-сь ми далеко, рідний краю», «Ой біда мені», «Не питайте мене») та «Писання. Т. І» (решта).

• На чужині
• Цить!
• Я учивсь
• «Розривалося серце моє…»
• «Небо синє, велике, високе…»
• «Тямлю, як на свята великодні…»
• «То-сь ми далеко, рідний краю…»
• «Ой біда мені…»
• «Не питайте мене…»

Ти знов ідеш до мене

Чую. Подаємо за книгою «Писання. Т. І».

• «Ти знов ідеш до мене…»
• Після бурі
• Сон
• Наш Міньйон
• Криниця кохання
• «А там, в городі, соловії…»
• «При чому я?»
• «Зіходить сонце…»
• «Зірвалася…»
• «Чи любиш її?»
• «А сонце сходить і заходить…»

Сльота

Вірші публікуються за збіркою «Сльота» (Львів. 1926).

• «Закурились зелені ліси…»
• «Обсіли небо хмари сірі…»
• «Закурилися ліси…»
• «Від дуба до дуба, від бука до бука…»
• «І притулилася до смереки…»
• «Шукає око і ніде…»
• «Падуть дощі, і позіхає ліс…»
• «Почула стріл і, щоб не було лиха…»
• «І знову ніч, і знову день…»
• «На узліссю хатина…»
• «Заховався в сивій хмарі…»
• «Ой скажи, чому ті доріженьки…»
• «Дощі, сльота…»
• «Невже ж не було в нас весни…»
• «Прогуділа гірська туча…»
• «Минулася весна рясна…»
• «Ну що ж!.. Пройшли гарячі дні…»
• «Кругом спокій. В селі поснули люди…»
• «В глухім ярі, у дідьчому проваллі…»
• «Закуталась веретою старою…»
• «Чого ти, чого, до біса…»
• «Хто, дивлячись, як крутяться ліси…»