«Закурились зелені ліси…»
Закурились зелені ліси,
Горді гори вповились імлою.
Що мені ти, осене, даси
За красу, яка була весною?
Дам тобі передсмак небуття
І хвилину тихої задуми,
Відірвуться мислі від життя
І полинуть, як осінні шуми.
Текст наводиться за збірником «Богдан Лепкий. Поезії», 1990. Цикл «Сльота».