Ольга

Княгине Ольго, ти в часах далеких
До нас прийшла з болгарської землі
Як ті вовки, чигали небезпеки,
Як ті чайки, жалілися жалі…

Та в Києві державною рукою
Добро і лад ти швидко навела,
І хрест засяяв зіркою святою,
Яку ти в наше небо підняла!

Загомоніли гори і долини…
І розпочався християнський вік,
І ти сказала: «Буде Україна,
Бо з нами Бог, від нині і повік!»

Текст наводимо по книзі Ярослав Паладій. Абетка з історії України. — МП «Пам’ятки України». Київ, 1993.