Золоторіг
Хто, хто був ще такий радий,
Як я учора?
Місячні ночі будуть — будуть скоро,
Як кілька часу назад.
Небо безплямне. Рожево-блідий захід.
І тут же на золоторіг зором наткнувсь —
Як гарно
півмісяць неіснуючої мечеті зігнувсь!
Це був моєї туги знахід.
З циклу «Селянськи сатурналії».
Текст наводиться за збірником «Михайль Семенко. Поезії», 1990.