Жнива
Ще до князів, давно-давно,
Не знали ми серпів:
У землю кидали зерно —
I колос буйно цвів.
Руками рвали колоски,
I кров текла із рук,
Аж хтось промовив: «Для руки
Уже доволі мук!»
Скував серпа селянський син,
Незнаний нам дуліб…
I так ми йшли аж до машин,
Які збирають хліб.
Текст наводимо по книзі Ярослав Паладій. Абетка з історії України. — МП «Пам’ятки України». Київ, 1993.