Ігор - князь сіверський - 12

12

А пішло ж ходюче слово
Старого Бояна
І на жінку молодую
Співака Когана,
Що жив колись у Олега
І у Святослава
Та хвалив стареє врем’я
Діда Ярослава:
«Хоч без плечей тобі тяжко,
Голово, стояти,
Але гірко і для тіла
Голови не мати!»
І як справді тілу тяжко
Без голови бути,
То так тяжко й землі Руській
Без Ігоря бути.
Сонце світиться на небі,
Небо освітилось,
А князь Ігор в землі Руській,
І все звеселилось.
І дівчата на Дунаї
Співають і в’ються,
І голоси через море
До Києва ллються.
Ігор їде Боричевом⁶⁵
У Київ на прощу
До святої матербожі
В церкву Пирогощу⁶⁶.
Поклонився, помолився
І сів на посаді,
І городи всі веселі,
І сторони раді!

__________________

Колись-то ми князям старим
Співали, мій брате!
А потому і молодим
Прийшлось заспівати.
Слава ж Ігорю, Всевлоду,
Синам Святослава!
Владимиру Ігоричу
І дружині слава!
Здорові ж ви, князі, будьте,
Здорова дружино,
Що боретесь за христянів,
Що погані гинуть!
Нехай гинуть поганії,
Як у воду камінь!
За то буде князям слава,
А дружині — амінь!

65. Боричевом називався колись один спуск до Дніпра, що недалеко од нього стоїть тепер Михайлівський монастир.

66. Церква називалась Пирогощею од образа, а образ од купця Пирогощі, що він вивіз його із Царерада. Тепер на тім місці стоїть церква Трьох святителів.