Це видання у «Бібліотеці поета» здійснюється вперше після останнього зажиттєвого видання «Вибрані твори», К.—X., 1936. В підготовці збірника після смерті упорядника Є. Г. Адельгейма (1982 р.) брали участь дочка письменника І. М. Семенко, С. А. Крижанівський, М. М. Сулима (примітки).
Всі назви розділів (книг) належать автору, крім розділу «З віршів 1922—1928 років», назву якому дав упорядник.
Михайль Семенко. Євген Адельгейм
Подано за виданням: М. Семенко. Prelude. Лірика. Київ, 1913. На цю першу збірку ранніх віршів поета було кілька прихильних рецензій (зокрема, М. Вороного в ж. «Літературно-науковий вісник», 1913, № 6, с 571—574).
Подано за виданням: М. Семенко. Кобзар. Київ, Вид-во «Гольфштром», 1924 (повторне видання — 1925).
Подано за виданням: М. Семенко. Повна збірка творів. Тт. 1—3, X., ДВУ—ЛІМ, 1929—1931; далі назву даємо скорочено — т. 1. Відсутні у цьому виданні вірші «Я хочу кожний день», «…про білі ночі…», «Річ», «К другу-стихотворцу», «Потяг пролинув…», «Сосни», «Метелик» — подано за «Кобзарем». На початку 1914 р. у Києві під назвою «Дерзання» було видано книжку творів поета, куди увійшла лише частина цього циклу. Збірка «Дерзання», як і наступна «Кверофутуризм», 1914, викликала напади критиків із ж. «Українська хата» — М. Сріблянського (М. Шаповала) та М. Євшана. У віршах «Прикрий стан», «Притиснутий», «К другу-стихотворцу» М. Семенко торкається саме цієї критики.
Подано за виданням: Повна збірка творів, т. 1. Відсутні тут вірші «Аналогія», «Краєвид», «Про себе», «Моє піднесення», «Сон», «Осіннє», цикл «Блиски» подано за «Кобзарем». Розташування циклів у «Кобзарі» дещо відрізняється від остаточного варіанта у тритомнику.
Вперше вийшло окремим виданням: М. Семенко. «П’єро кохає». Вид-во «Сяйво», 1918. Присвячено дружині поета, Лідії Іванівні Семенко (Горенко; нар. 1898 р. в сім’ї українців—переселенців на Далекий Схід). У «Кобзарі» книга розділена на два цикли: «П’еро кохає» (вірші 1916 р.) і «П’єро задається» (вірші 1917 р. вийшли окремим виданням: М. Семенко. «П’єро задається», 1918). У Повній збірці творів, т. 1, автор відмовився від такого поділу, що набагато збільшило обсяг циклу. Тут вірші подано за цим виданням. Відсутні у ньому вірші «Бажання», «Поезійка про себе», «Осіння симфонія», «Улиця», «Моє кохання», «П’єро кохає», «Місто над бухтою», «Запитання», «Атавіза», «Кохання», подано за «Кобзарем».
Подано за Повною збіркою творів, т. 1; у «Кобзарі» вірші надруковано без назв, а з римськими цифрами. Зміст тому першого дає назву всієї книги «Селянські сатурналії», на сторінці 221 — «Сільські сатурналії» (очевидно, друкарська помилка). У «Кобзарі» — «селянські»… Сатурналії — зимові свята в Стародавньому Римі, пов’язані з міфом про Золотий вік Сатурна.
Подано за Повною збіркою творів, т. 2, де, на відміну від «Кобзаря», вірші мають назви. Поезії, відсутні в 3-томнику, подано за «Кобзарем» («Образ снився мені», «Простягайся тіні, тіні вечірні»), книга вийшла окремим виданням: М. Семенко. В садах безрозних. 1919.
Подано за Повною збіркою творів, т. 2, де, на відміну від «Кобзаря», вірші мають назви.
Вийшла окремим виданням: М. Семенко. П’єро мертвопетлює. К., видання мистецької групи «Фламінго», 1919. Обкладинка, титульна сторінка та малюнок (у кольорі) Анатоля Петрицького. Подано за Повного збіркою творів, т. З, де, подібно до окремого видання і на відміну від «Кобзаря», вірші мають назви.
Вийшла окремим виданням. Семенко Михайль. Bloc-Notes. К., видання групи «Фламінго», 1919. Обкладинка, титульна сторінка та малюнок (у кольорі) Анатоля Петрицького. Подано за Повною збіркою творів, т. 3.
Вийшла окремим виданням (Київ, 1918). Подано за Повною збіркою творів, т. 3.
Подано за Повною збіркою творів, т. 2. Вийшло окремим виданням: М. Семенко. Проміння погроз. X., 1921. Вона. Arthur Rimbaud (Артур Рембо. 1854—1891) — французький поет-символіст.
Подано за Повного збіркою творів, т. 3. «Святий метроном». У цьому виразі автор іронізує над нахилом до надто «розмірених», застарілих форм віршування.
Подано за Повною збіркою творів, т. 2.
Вірші «Стріло віків», «Неп», «Осінь», «Дура», «Меридіан» подано за Повного збіркою творів, т. 2, де вони увійшли до розділу «Решта». Вірші «1N», «Крим (Самотність)», «Ленінград» подано за виданням: Мих. Семенко. Малий Кобзар і нові вірші. X., 1928. Вірш «6N» — за виданням: «Зустріч на перехресній станції», Київ, 1927; вірш «Мій рейд у вічність — II» — за виданням: Мих. Семенко. Сучасні вірші X., 1931. «Пісня трампа» — за газетою «Культура і побут», 1926, № 12, с. 3.
Подано за виданням: М. Семенко. Європа й ми. 1929.